Hľadaný výraz: Mt 28,1-8; Mk 16,1-8; Lk 24,1-12; Jn 20,1-13, Preklad: Ukrajinský preklad, Počet výsledkov: 4
| 1 Після ж вечора субітнього, як почало свитати в одну із субіт, прийшла Мария Магдалина та друга Мария подивитись на гріб. 2 І ось трус великий став ся, ангел бо Господень, зійшовши з неба, прийшов, відкотив камінь від дверей, і сів на нїм. 3 Був же вид його як блискавиця, й одежа його біла як снїг. 4 Од страху ж його затрусились ті, що стерегли його, й стали наче мертві. 5 Озвав ся ж ангел і рече до жінок: Не лякайтесь, знаю бо, що Ісуса рознятого шукаєте. 6 Нема Його тут; устав бо, як казав: Ідїть подивить ся на місце, де лежав Господь. 7 І хутко вертайтесь і скажіть ученикам Його, що встав із мертвих, і ось попередить вас у Галилею; там Його побачите: Ось я вам сказав. 8 І, вийшовши хутко від гробу із страхом і великою радостю, побігли сповістити учеників Його. |
| 1 І, як минула субота, Мария Магдалина, та Мария Яковова, та Саломия купили пахощів, щоб, прийшовши, намастити Його. 2 І вельми рано первого дня тижня приходять до гробу, як сходило сонце. 3 І казали між собою: Хто відкотить нам каменя від дверей гробу? 4 І поглянувши, побачили, що відкочено каменя; був бо великий дуже. 5 І ввійшовши в гріб, побачили молодця, сидячого з правого боку, одягненого в шату білу, та й вжахнулись. 6 Він же рече їм: Не жахайтесь. Ісуса шукаєте Назарянина, розпятого. Устав; нема Його тут. Ось місце, де положено Його. 7 Тільки ж ійдїть скажіть ученикам Його та Петрові, що попередить вас у Галилею. Там Його побачите, як сказав вам. 8 І вийшовши вони хутко, побігли відгребу; бо обняв їх трепет і страх, та й нікому нічого не сказали: боялись бо. |
| 1 Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними. 2 Знайшли ж камінь відкочений від гробу. 3 І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса. 4 І сталось, як здумілись вони від сього, ось два Чоловіки стояли перед ними в шатах ясних. 5 Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими? 6 Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї, 7 глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути рознятим, і третього дня воскреснути. 8 І згадали слова Його, 9 і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших. 10 Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, шо оповідали перед апостолами се. 11 І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм. 12 Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось. |
| 1 Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранці, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу. 2 Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його. 3 Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу. 4 Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу. 5 І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов. 6 Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно, 7 а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї. 8 Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував. 9 Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути. 10 Пійптли ж тодї ученики знов до себе. 11 Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб, 12 і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове. 13 І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його. |
